Стандарти та регулювання у сфері протимінної діяльності, UXO та ERW

Група DEMINETEC: досвідчена команда, що спеціалізується на розмінуванні

DEMINETEC. Розмінування
SEMTEC. Підводні роботи
GEODE. Global EOD Experts
DEMINETEC ECG. Очищення територій від ВНП
UXOMAP. Обстеження на ВНП

Обстеження територій та очищення від боєприпасів, що не вибухнули (UXO), вибухонебезпечних залишків війни (ERW) і мін регулюються трьома групами правил: законодавством і національними стандартами країни, де виконуються роботи, Міжнародними стандартами протимінної діяльності (IMAS), а для запасів боєприпасів також Міжнародними технічними настановами щодо боєприпасів (IATG). На цій сторінці пояснено, що охоплює кожен із цих документів, хто його видає і коли він є обов'язковим для проєкту. Французькі тексти, що застосовуються до будівельних майданчиків у Франції, наведено в останньому розділі.

Які правила застосовуються до проєкту

СитуаціяНормативна основаХто видає
Обстеження або очищення в країні, де є національний орган з питань протимінної діяльностіНаціональні стандарти протимінної діяльності (NMAS), розроблені на основі IMASНаціональний орган з питань протимінної діяльності (NMAA)
Національні стандарти неповні або ще не запровадженіIMAS як керівна основаОрганізація Об'єднаних Націй (UNMAS) разом із GICHD
Договір або угода, де названо конкретні IMASНазвані IMAS, які в такому разі є обов'язковими для сторінЗамовник і підрядник
Зберігання боєприпасів, управління запасами та їх знищення (PSSM, фізична безпека та управління запасами)IATG і національні нормативні актиПрограма ООН SaferGuard (UNODA)
Підводне обстеження та очищенняIMAS 09.60, для територіальних і внутрішніх вод на глибині до 50 метрівОрганізація Об'єднаних Націй (UNMAS) разом із GICHD
Будівельний або офшорний проєкт у Сполученому КоролівствіНастанови CIRIA C681 (будівництво, 2009) і C754 (морське середовище, 2016)CIRIA (галузеві настанови)
Будівельний майданчик у ФранціїКодекс праці, декрет 2005-1325 і пов'язані тексти (див. розділ Франція)Французька держава

Проєкт рідко регулюється одним документом. Договір називає стандарти, національний орган встановлює національні правила, а стандартні операційні процедури (СОП) оператора перетворюють і те, і те на інструкції для роботи в полі.

Міжнародні стандарти протимінної діяльності (IMAS)

IMAS (International Mine Action Standards) містять настанови, встановлюють принципи, а в окремих випадках визначають міжнародні вимоги та специфікації для протимінної діяльності. Їх розроблено, щоб підвищити безпеку, ефективність і якість робіт та дати операторам, органам влади й донорам спільний підхід (GICHD).

Служба ООН з питань протимінної діяльності (UNMAS) є структурою ООН, відповідальною за розроблення та підтримання цих стандартів. Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування (GICHD) від імені UNMAS веде та оновлює стандарти і надає секретаря Ради з перегляду IMAS (IMAS Review Board), де обговорюють і погоджують технічні зміни. Усі чинні стандарти опубліковано на mineactionstandards.org.

Перші міжнародні стандарти для операцій з гуманітарного розмінування UNMAS видала в березні 1997 року. Згодом їх поширили на інші складові протимінної діяльності та перейменували на IMAS; перша редакція вийшла в жовтні 2001 року (IMAS 01.10).

Самі по собі IMAS не мають юридичної сили. Вони стають обов'язковими, коли національний орган затверджує їх як національні стандарти або коли договір чи інший правовий документ, наприклад меморандум про взаєморозуміння, називає конкретні IMAS.

IMAS, найважливіші для проєктів з обстеження, очищення та знешкодження вибухонебезпечних предметів (EOD)

НомерНазва
04.10Glossary of mine action terms, definitions and abbreviations (Глосарій термінів, визначень та скорочень з питань протимінної діяльності)
07.11Land release (Вивільнення земель)
07.12Quality management in mine action (Управління якістю у протимінній діяльності)
07.14Risk management in mine action (Управління ризиками у протимінній діяльності)
07.30Accreditation of mine action organisations (Акредитація організацій протимінної діяльності)
08.10Non-technical survey (Нетехнічне обстеження)
08.20Technical survey (Технічне обстеження)
09.10Clearance requirements (Вимоги до очищення)
09.11Battle area clearance, BAC (Очищення районів ведення бойових дій)
09.30Explosive ordnance disposal (Знешкодження вибухонебезпечних предметів)
09.31Improvised explosive device disposal (Знешкодження саморобних вибухових пристроїв)
09.60Underwater survey and clearance of explosive ordnance, EO (Підводне обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів)
10.20Safety and occupational health: demining worksite safety (Безпека та охорона праці: безпека на майданчику розмінування)
10.50Storage, transportation and handling of explosives in mine action (Зберігання, транспортування вибухових речовин і поводження з ними у протимінній діяльності)
11.20Principles and procedures for open burning and open detonation operations (Принципи та процедури відкритого спалювання і відкритої детонації)

Більшість проєктів спирається на три з них. IMAS 07.11 визначає вивільнення земель як докладання всіх розумних зусиль для виявлення, окреслення та усунення будь-якої наявності вибухонебезпечних предметів (ВНП) або підозри на неї за допомогою нетехнічного обстеження, технічного обстеження та очищення. IMAS 09.11 визначає очищення районів ведення бойових дій (BAC) (сторінка англійською мовою) як систематичне й контрольоване очищення небезпечних районів, про які відомо, що серед небезпек там немає мін. IMAS 09.60 стосується ВНП під водою в територіальних і внутрішніх водах на глибині 50 метрів або менше.

Див. також наші сторінки англійською мовою про розмінування та боєприпаси, що не вибухнули (UXO), і ERW.

Національні стандарти протимінної діяльності та національні органи

Основна відповідальність за протимінну діяльність лежить на уряді постраждалої держави. Зазвичай її покладено на національний орган з питань протимінної діяльності (NMAA), який регулює національну програму, керує нею та координує її (IMAS 01.10).

NMAA або організація, що діє від його імені, видає національні стандарти протимінної діяльності (NMAS). NMAS втілюють міжнародну належну практику в правилах, пристосованих до умов країни, і мають узгоджуватися з IMAS (GICHD).

В Україні національним стандартом у цій сфері є ДСТУ 8820:2023 «Протимінна діяльність. Процеси управління. Основні положення», чинний з 1 квітня 2023 року.

IMAS не є процедурами. Вони не визначають, як вимоги виконуються в полі: це завдання національних і місцевих СОП, правил та інструкцій. Якщо функції національного органу бере на себе ООН або інша структура, IMAS слугують фактичними національними стандартами, доки не буде запроваджено місцеві.

Для замовника з цього випливають два наслідки. Застосовний стандарт залежить від країни, тому його слід підтвердити в національного органу на етапі тендеру. А оператор, який працює за кордоном, потребує процедур, написаних відповідно до NMAS цієї країни, а не лише до IMAS.

DEMINETEC та її дочірня компанія GEODE працюють за IMAS і за національними стандартами країни, де виконуються роботи (див. наші міжнародні референції). GICHD допомагає національним органам переглядати й розробляти їхні NMAS.

Міжнародні технічні настанови щодо боєприпасів (IATG)

IATG (International Ammunition Technical Guidelines) є добровільними практичними модульними настановами щодо безпечного й захищеного управління запасами звичайних боєприпасів. Їх завершено 2011 року на запит Генеральної Асамблеї ООН (резолюція 63/61), і вони мають зменшити два ризики: незаплановані вибухи на об'єктах зберігання боєприпасів і витік боєприпасів у незаконний обіг (UN SaferGuard).

Вони складаються з 12 томів, що супроводжують боєприпаси впродовж усього життєвого циклу: управління ризиками, облік, зберігання, транспортування, охорона, демілітаризація та знищення, повідомлення про аварії та їх розслідування. Чинна третя редакція датована березнем 2021 року (IATG 01.10). Підтримує та поширює їх програма ООН SaferGuard, якою керує Управління ООН з питань роззброєння (UNODA).

Настанови можна застосовувати на трьох рівнях процесу зниження ризику: базовому, проміжному та просунутому. Рівень 1 є мінімальною метою, тож держава з обмеженими ресурсами може почати з нього й рухатися далі. Національні органи, промисловість, приватні охоронні компанії та неурядові організації використовують IATG для написання національних стандартів і СОП.

Два пов'язані орієнтири. Консультативна група з управління боєприпасами (Ammunition Management Advisory Team, AMAT), спільна ініціатива GICHD і UNODA, створена в січні 2019 року, допомагає державам застосовувати IATG. Глобальна рамкова основа управління звичайними боєприпасами впродовж усього життєвого циклу (Global Framework for Through-life Conventional Ammunition Management), ухвалена Генеральною Асамблеєю в грудні 2023 року (резолюція 78/47), визначає політичні зобов'язання держав.

Протимінна діяльність і управління боєприпасами перетинаються в полі: IMAS 09.11 посилається на IATG 11.30 щодо очищення території навколо складу боєприпасів після вибуху, а IMAS 11.20 охоплює відкрите спалювання та відкриту детонацію. Див. нашу сторінку про знищення запасів і управління боєприпасами (сторінка англійською мовою).

Міжнародні договори, на яких ґрунтуються стандарти

ДоговірУхваленоЧинний з
Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція, Anti-Personnel Mine Ban Convention)Осло, 18 вересня 1997 року1 березня 1999 року
Convention on Cluster Munitions (Конвенція про касетні боєприпаси)Дублін, 30 травня 2008 року1 серпня 2010 року
Протокол V про вибухонебезпечні залишки війни (Protocol V on Explosive Remnants of War; в офіційному українському перекладі «Протокол про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни») до Конвенції про конкретні види звичайної зброїЖенева, 28 листопада 2003 року12 листопада 2006 року

Ці договори зобов'язують держави, а не підрядників. Дотримання міжнародних конвенцій і договорів є одним із п'яти керівних принципів IMAS, тому національні програми та контракти, що укладаються в їхніх межах, спираються на ці зобов'язання.

Поширені запитання

Чи є IMAS юридично обов'язковими?

Ні. IMAS не мають юридичної сили, доки національний орган не затвердить їх як національні стандарти або доки договір чи інший правовий документ не назве конкретні IMAS.

Чим IMAS відрізняються від NMAS?

IMAS є міжнародними стандартами, які підтримує UNMAS разом із GICHD. NMAS є національними стандартами протимінної діяльності, які видає національний орган з питань протимінної діяльності конкретної країни; вони мають узгоджуватися з IMAS, і саме цих правил оператор повинен дотримуватися в цій країні.

Хто підтримує IMAS?

UNMAS є структурою ООН, відповідальною за розроблення та підтримання IMAS. GICHD веде та оновлює їх від імені UNMAS і надає секретаря Ради з перегляду IMAS.

Який стандарт стосується запасів боєприпасів?

Міжнародні технічні настанови щодо боєприпасів (IATG): 12 томів добровільних настанов, які підтримує програма ООН SaferGuard під керівництвом UNODA; третю редакцію опубліковано в березні 2021 року.

Який стандарт стосується підводного очищення від UXO?

IMAS 09.60, Underwater survey and clearance of explosive ordnance (Підводне обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів). Він застосовується до територіальних і внутрішніх вод на глибині 50 метрів або менше.

Що застосовується до будівельного майданчика у Франції?

Кодекс праці та декрет 2005-1325 від 26 жовтня 2005 року зі змінами, разом із наказами про їх виконання. Їх перелічено в розділі «Франція» на цій сторінці.

Франція: правила очищення від вибухонебезпечних предметів на будівельних майданчиках

Цей розділ стосується лише проєктів у Франції. В інших країнах застосовуються національне законодавство та стандарти країни, де виконуються роботи.

У Франції регулювання очищення від вибухонебезпечних предметів (ВНП) є дуже суворим і охоплює весь спектр операцій, які можуть проводитися на французькій території.

Кодекс довкілля, стаття L.556-2, передбачає, що всі «проєкти будівництва або освоєння, заплановані в секторі ґрунтової інформації (SIS) (...), підлягають дослідженню ґрунту для встановлення заходів управління забрудненням, які мають бути впроваджені для забезпечення сумісності між майбутнім використанням і станом ґрунту».

Стаття R.125-43 Кодексу довкілля уточнює, що SIS не застосовується до двох конкретних, чутливих типів забруднення, включаючи забруднення вибухонебезпечними предметами, з посиланням на Кодекс внутрішньої безпеки (CSI). Це виключення з SIS не звільняє замовника від дослідження ґрунту на своїй ділянці. У цьому сенсі він безпосередньо відповідатиме приписам статті 5 декрету 2005-1325, модифікованого 2010 року, якщо територія не є власністю Міністерства збройних сил, і таким чином виконуватиме свої обов'язки безпеки, визначені в Кодексі праці (статті L-4121-1 до 3 і насамперед L.4531-1).

Замовник несе цивільну та кримінальну відповідальність за ці зобов'язання.

Замовник або компанія, що виконує підземні роботи, має, отже, звернутися до підрядників, спеціалізованих на очищенні від ВНП, згідно з декретом 2005-1325, модифікованим 2010 року

Ці підрядники несуть відповідальність за дотримання спеціальних правил безпеки робочих майданчиків з очищення від ВНП, відкритих і контрольованих у межах будівельного майданчика, визначених і регульованих декретом 2005-1325, модифікованим декретом 2010-1260 та його 2 міністерськими наказами.

Щоб допомогти замовникам зрозуміти ризик вибуху та керувати ним, французьке професійне об'єднання компаній з очищення від вибухонебезпечних предметів (SMDPYRO) розробило посібник щодо будівельних робіт, попередніх досліджень і робіт з очищення на ґрунтах, які можуть містити боєприпаси, що не вибухнули (UXO).
Посібник — Натисніть тут



Обкладинка посібника SMDPYRO
DEMINETEC Кодекс праці

У більш загальному плані можна перелічити декілька текстів, які можуть застосовуватися до операцій з обстеження та очищення від ВНП:

  • Стаття R 733-1 Кодексу внутрішньої безпеки, що визначає компетенції Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони, відповідно, у сфері пошуку, нейтралізації, видалення і знищення боєприпасів і вибухових речовин.
  • Нота Міністерства праці (DGT) від 2 квітня 2021 року, що замінює ноту DGT/IPE від 18 вересня 2013 року, щодо робочих майданчиків з очищення від ВНП на цивільній території, у межах будівельного майданчика.
  • Декрет 2005-1325 від 26 жовтня 2005 року, що стосується правил безпеки, застосовних під час робіт, виконуваних у межах робочого майданчика з очищення від ВНП, модифікований декретом 2010-1260 від 22 жовтня 2010 року.
  • Міністерський наказ від 12 вересня 2011 року, що випливає з модифікованого декрету 2005-1325 від 26 жовтня 2005 року, який встановлює правила визначення дистанцій ізоляції для робочих майданчиків з очищення від ВНП.
  • Наказ від 23 січня 2006 року, що випливає з модифікованого декрету 2005-1325 від 26 жовтня 2005 року, який встановлює необхідний рівень знань і медичну придатність для персоналу, що виконує функції відповідального за вибухобезпеку, керівника майданчика вибухонебезпечних робіт та для осіб, які залучені до виконання операцій з очищення від ВНП.
  • Кодекс праці, стаття L4531-1, щодо відповідальності та обов'язків замовника, генерального підрядника та CSPS (координатора з безпеки та здоров'я) у сфері запобігання ризикам.
  • Кодекс праці, статті L4121-1 до L4121-5, щодо відповідальності роботодавців у сфері запобігання ризикам.
  • Кодекс довкілля, зокрема стаття L.556-2, що уточнює, що всі «проєкти будівництва або освоєння, заплановані в секторі ґрунтової інформації (SIS) (...), підлягають дослідженню ґрунту для встановлення заходів управління забрудненням, які мають бути впроваджені для забезпечення сумісності між майбутнім використанням і станом ґрунту».
  • Стаття R4534-39 Кодексу праці: у разі виявлення пристрою, здатного вибухнути, роботи у прилеглій зоні негайно припиняються до тих пір, поки компетентні органи не здійснять його видалення.
  • Декрет № 2013-973 від 29 жовтня 2013 року щодо запобігання особливим ризикам, на які наражаються працівники під час діяльності з вибуховими речовинами.
  • Листи IPE (Інспектор порохів та вибухових речовин), що містять рекомендації щодо застосування нормативних вимог з вибухобезпеки та останні регуляторні зміни у цій сфері.